Семінар учителів української мови в Драбинівському НВК. Урок в 11 класі на тему: "Історичний роман у віршах "Маруся Чурай" Ліни Костенко"

Конспекти

Урок української мови в 10 класі

Тема: Національно-мовний колорит фразеології. Стилістичні засоби фразеологічних одиниць.

Мета: поглибити знання учнів із української фразеології; збагатити їх мову новими фразеологізмами; формувати вміння визначати джерела походження фразеологізмів і пояснювати їх; розвивати логічне та образне мислення, пам’ять; збагачувати словниковий запас учнів, знання про культуру та традиції рідного народу; виховувати інтерес до вивчення рідної мови.

Тип уроку: урок-дослідження.

Обладнання: інтерактивна дошка, презентація, словник фразеологізмів, картки для індивідуальної та групової роботи.

Добірна національна фразеологія –

Душа кожної мови.

І.Огієнко

Перебіг уроку:

І Організаційна частина

ІІ Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності (Слайд 1)

Учитель: Доброго ранку! Я рада вас вітати сьогодні на уроці. Але спочатку хочу запропонувати налаштуватися «на одну хвилю», установити зоровий контакт. Не знаю, як ви, а я, коли хочу спілкуватися з людиною і мені це цікаво, обов’язково дивлюся їй у вічі. Для мене це символ довіри. Тож якщо ви довіряєте мені, давайте поглянемо один на одного, а потім — на учителя. Це — запорука нашого успіху.

Робота з епіграфом.

-         Як ви розумієте слова І.Огієнка?

-         Яким чином їх можна пов’язати з темою нашого  уроку?

ІІІ Актуалізація опорних знань

(Слайд 2)

Учитель: Ми сьогодні з вами запрошені на українське народне весілля. Українське весілля — одне із найбільш символічних урочистостей української культури. Це пишна народна драма, пронизана піснями, примовками і приспівками, яка несе в собі ряд старовинних звичаїв та традицій. Але і на весіллі куди ж  без влучного та дотепного слова, без фразеологізмів. Сам процес складався з декількох частин.

(Слайд 3) Першою частиною були заручини або домовини. Але щоб потрапити і нам на весілля, необхідно виконати ряд завдань. Тому поки там домовляються, а ми перевіримо ваші знання:

1) Бесіда:

— Що є предметом вивчення фразеології?

—   Що ми називаємо фразеологізмами? (Стійкі сполучення лексично неподільних слів, які близькі за значенням).

—   Наведіть кілька прикладів.

—   На які групи поділяються?

1)    Ідіоми — стійкі звороти, лексичне значення яких сприймається як неподільне ціле (собаку з’їв)

2)    Фразеологічні одиниці — стійкі сполуки слів, які характеризуються смисловою єдністю, але частини яких легко виділяються (прислів’я, приказки, крилаті вислови)

—   Яка їх роль у мовленні?

—   Які основні джерела фразеології?

Основні джерела фразеологізмів:

-         На основі спостережень за народним побутом, вчинками людей, родинними стосунками: водити за ніс (обманювати), з молоком матері (з раннього дитинства).

-         На основі спостережень за світом природи: як вітром здуло (зникнути), заяча душа (боягуз).

-         У результаті професійної діяльності: прошити поглядом (пильно оглядати), давати задній хід (відступати), кинути якір (зупинитися).

-         З античної міфології: канути в Лету (зникнути безслідно), перейти Рубікон (зробити рішучий крок).

-         Із Біблії: притча во язецех (те, про що всі говорять), агнець Божий (покірна, безвольна людина).

-         Усна народна творчість (хатинка на курячих ніжках).

-         З історії (іду на Ви, викинути ідола в Дніпро).

-         З художньої літератури (Ромео і Джульєтта, воювати з вітряками)

-         Із висловів відомих людей (афоризми): «Світ ловив мене, але не спіймав» (Г.Сковорода).

2)    Відгадай, що це: (Слайд 4)

·        На нього кидають слова і гроші, коли не цінують; його радять шукати у полі, коли хтось безслідно зник.

·        Вони не квіти, а в'януть; їх розвішують, як білизну, особливо дуже довірливі.

·        Ним можна клювати, як дзьобом; його задирають, коли зазнаються.

·        Він може довести до Києва і далі; його можна нагострити, як ніж.

·        Він коневі не товариш і дружній череді не страшний; скільки його не годуй, він усе у ліс дивиться.

·        Їм можна не вірити і навіть колоти їх; коли у них дивитися, то можна втрачати себе.

ІІІ Вивчення нового матеріалу:

1) Слово вчителя

(Слайд5)

Учитель: «Фразеологія – найбільш самобутнє явище. Поряд із лексикологією вона є єдиною ділянкою мовних явищ, де відбивається зміст культури», — уважає український мовознавець Віктор Ужченко.

Основним і невичерпним джерелом української фразеології є народна мова, що віддзеркалює різні сторони народного буття. Історико-культурологічні, етнографічно-побутові фразеологічні звороти пов'язані з повір'ями, звичаями, обрядами і вживаються для характеристики:

1) людини та її стану: душа не з лопуцька, кувати вухналі зубами;

2) поведінки людини: в один гуж тягти, лизати халяви;

3) соціального стану: бути на ласкавім хлібі, сидіти на чужому возі;

4) побуту: вітром обгороджений, свищі в борщі;

5) звичаїв, обрядів, повір'їв: на подзвін не дбати,

7) образів живої природи: поки зозуля закує, моркву скребти та ін.

2) Словникова робота:

 (Слайд 6) Душа не з лупуцька — хто-небудь, наділений позитивними рисами: сміливий, принциповий, небайдужий до чогось.

 лупуцьок — молода соковита стеблина рослини, яку можна їсти.

(Слайд 7) Кувати вухналі зубами — цокати зубами від холоду.

Словникова робота: вухналь — спеціальний цвях, яким прибивають підкову до коня.

( Слайд 8) В один гуж тягти — усіляко допомагати, сприяти в чомусь, діяти заодно.

Словникова робота: гуж — ремінь, яким прикріплюють голоблі до хомута.

(Слайд 9)

Бути на ласкавім хлібі — жити з милості інших.

Свищі в борщі — немає нічого.

Словникова робота: свищ — дефект у чому-небудь у вигляді отвору, щілини.

На подзвін не дбати — ні про що не думати, не турбуватися про своє майбутнє.

Моркву скребти — присоромлювати, докоряти, критикувати.

(Слайд 10) Учитель: Наступний етап – сватання. Хлопець домовлявся з найбільш поважними людьми у селі, щоби вони були його сватами, та йшов з ними до хати дівчини. Якщо батьки нареченої заздалегідь були згодні, то вони обмінювалися хлібом зі сватами, пов'язували їх рушниками, а молодого — хусткою; усіх частували. У разі відмови дівчина виносила сватам гарбуза. Отримавши гарбуза, хлопець не міг посвататися вдруге. А скажіть, якщо сватів впускали до хати, то через що вони туди заходили? Правильно, через поріг.

Серед фразеологізмів, що відображають культурологічну цінність комплексно і вказують на якісь звичаї, знаходимо такі вислови, сртижневим словом яких виступає поріг. Поріг для наших предків був символом домашнього вогнища. Саме там, під порогом, жив дух-покровитель – домовий.

Коли невістка вперше входила в хату, вона не мала права ступити на поріг, його треба було переступати. І сьогодні через поріг намагаються не вітатися і не прощатися, не передавати речей. За поріг хати не можна виносити сміття. Так фразеологізм на поріг не пускати означає «зачинити двері до своєї хати, не допустити до якоїсь справи»; переступити поріг чогось – «зважитися на щось». Це переосмислене розуміння порогу як важливої межі, визначає нову якість: на поріг показати – «вигнати», оббивати пороги – «часто приходити до когось, набридати».

(Слайд 11)

Учитель: Коли вживають вислови, подані нижче, що вони означають:

батьківський поріг; оббивати поріг; показати на поріг; як на поріг не пускати, переступити поріг чогось.

(Слайд 12)Учитель: А якщо дівчина погоджувалася на одруження, то що вона подавала сватам? Так, рушник. Прочитайте фразеологізми, подані нижче. Що вони означають, коли вживаються: подавати рушники, брати рушники, дбати рушники, готувати рушники, ставати на рушник, взяти рушники, вернутися з рушниками? Чи існують відповідники таких фразеологізмів у російській мові? Відповідь обґрунтуйте.

Наступний етап весілля — запросини. Обряд запросин полягав у тому, що наречена з дружками або наречений з боярами ходили по селу і запрошували родичів та друзів на весілля. Зайшовши до хати, наречена або наречений кланялися господарям зі словами: «Просили батько, просили мати, і я прошу на моє весілля».

(Слайд 13-14)

3)    Мовний конструктор:

Учитель: Згадайте розмову двох братів, які вибирали серед сільських дівчат наречених. Відновіть речення, установивши потрібні фразеологічні звороти. Поясніть їх походження й значення. І з якого твору ці рядки, хто автор? («Кайдашева сім’я» І.С. Нечуя-Левицького)

1.     В Палажки брови, як шнурочки; моргне, …. Одна брова …, другій брові й ….

2.     Хівря ходить так легенько, як наче ….

3.     У Одарки Ходаківни з маленького личка….

4.     Мотря і гарна, і трохи бриклива, і в неї ….

Довідка: хоч води напийся, серце з перцем, ніби вогнем сипне, ціни нема, в ступі горох товче, варта вола.

(Як вогнем сипне — зачепити, вразити поглядом; варта вола, ціни нема — дорого коштує; хоч води напийся — гарна; наче в ступі горох товче — важко, прикладаючи зусилля; серце з перцем — норовлива людина).

(Слайд 15) Учитель: Наступний етап — це готування  до весілля. Цей процес був довгим. У родині засватаної дівчини готували придане, прибирали в хаті та садибі, готували їжу — до двадцяти страв. Особливим обрядом було випікання весільного короваю. Спеціально для цього запрошували коровайниць — молодих щасливих у заміжжі жінок (від трьох до семи). Отже, і ми долучимося до його випікання.

— Поясніть значення фразеологізмів: їсти сухий хліб; мати шматок хліба; і хліб, і до хліба; перебиватися з хліба на воду; їсти чужий хліб; легкий хліб; свій хліб; недарма хліб їсть.

ІV Систематизація й узагальнення вивченого матеріалу:

1)    Евристична бесіда

(Слайд 16)

Учитель: Нарешті відбувалося саме весілля. Весілля зазвичай відбувалося в неділю. Зранку наречену готували до шлюбу: розплітали їй косу (найчастіше це робив брат), а потім дружки вплітали у волосся стрічки та монети, вкладали часник (як оберіг від напасті), одягали вінок та найкращий одяг, щоби показати, який скарб мусять віддавати в іншу родину. Адже ніхто не знав, яка доля чекає на дівчину в нові родині та як чоловік буде до неї ставитися.

—   Поясніть фразеологізм «сидіти до сивої коси».

(Слайд 17) — Давайте і ми спробуємо охарактеризувати людину за поданими фразеологізмами: як риба у воді, ні се ні те, море по коліна, бувати у бувальцях.

Але скільки всього треба пережити молодятам, що, напевне, усі ці фразеологізми їм згодяться, тож давайте доповнимо їх.

2)    Творча робота (Слайд 18)

Сполучіть слова лівої й правої колонок, утворивши фразеологізми. З’ясуйте їх значення та походження. Із одним із фразеологічних зворотів складіть і запишіть речення.

Гіппократова                                                    бочка

діогенова                                                          праця

сізіфова                                                             п’ята

оливкова                                                           клятва

ахіллесова                                                         гілка

(Діогенова бочка — аскетичне житло; гіппократова клятва — непорушна; сізіфова праця — марна, яка не приносить користі; оливкова гілка — символ миру; ахіллесова п’ята — вразливе місце).

3)    Робота на індивідуальних картках

Картка №1 Установіть значення фразеологічних зворотів і з’ясуйте, з якою професією вони пов’язані або ж за ключовими словами установити фразеологізм і записати його значення. Солодити пілюлю, входити в роль, як сир у маслі.

Картка № 2 Установіть значення фразеологічних зворотів і з’ясуйте, з якою професією вони пов’язані або ж за ключовими словами установити фразеологізм і записати його значення. Ключові слова: дифірамби, ієрихонська.  Один із фразеологізмів уведіть у речення.

Картка №3 Установіть значення фразеологічних зворотів і з’ясуйте, з якою професією вони пов’язані або ж за ключовими словами установити фразеологізм і записати його значення. Взяти за зябра, шито білими нитками, брати в лещата. Один із фразеологізмів уведіть у речення.

Картка №4 Установіть значення фразеологічних зворотів і з’ясуйте, з якою професією вони пов’язані або ж за ключовими словами установити фразеологізм і записати його значення. Взяти в обмолот, взяти на буксир, підковувати на всі чотири. Один із фразеологізмів уведіть у речення.

4)    Самостійна робота

Продовжте прислів’я й запишіть їх.

1.     Треба нахилитися, щоб … (з криниці води напитися).

2.     Не плюй у криницю, бо… (з неї будеш пити водицю).

3.     Людина без друзів, що …(дерево без коріння).

4.     Краще гірка правда, ніж… (солодка брехня).

5.     Удар забувається, а… (слово пам’ятається).

5)    Колективна робота (робота в групах)

Поясніть значення поданих фразеологізмів.

Слізьми умиватися (плакати), пекти раків (червоніти), прикусити язика (мовчати), кирпу гнути (хизуватися), зарубати собі на носі (запам’ятати), ляща дати (вдарити), робити з мухи слона (перебільшувати), пасти задніх (відставати), плутатися під ногами (заважати), ні пари з вуст (мовчати), виходити з себе (сердитися), розбити глек (посваритися), впадати в очі (подобатися), відбитися від рук (не слухатися), як кіт наплакав (мало), сісти в калюжу (осоромитися), хоч в око стрельни (темно, невидно), заглядати в рота (пильно дивитися, слідкувати), опустити руки (зневіритися), не в своїй тарілці (почувати себе некомфортно).

VІ Підсумок уроку (слайд 19-20)

1) Рефлексія та самооцінювання:

2) Метод «Мікрофон».

Продовжте речення:

—   Інформація була для мене знайомою…

—   Я дізнався(лася)…

—   Ці знання мені потрібні, щоб…

—   На уроці мені сподобалося…, а не сподобалося…

(Дерево очікувань)

VІІ Домашнє завдання (диференційовано):

1)    Дібрати по три фразеологізми про того, хто ледарює, нічого не робить та про того, хто хвалить, надмірно підносить когось. Два із них увести в речення.

2)    Скласти твір-мініатюру на тему: «Українське весілля», використовуючи фразеологізми.

Тема: Філософська і громадянська лірика І.Я.Франка. «Легенда про вічне життя». Драматизм людських стосунків, роздуми про безсмертя людини, взаємне кохання.

Мета: Поглибити знання учнів про філософську та громадянську лірику, зокрема збірку «Мій Ізмарагд»;

проаналізувати використання біблійних мотивів і образів у «Легенді про вічне життя»;

розвивати аналітичне мислення, увагу, пам’ять, зв’язне мовлення учнів, уміння критично мислити, висловлювати та відстоювати власну точку зору;

виховувати інтерес до творчості І.Я.Франка; прагнення цінувати кожну хвилину життя; повагу до людської гідності, високих моральних якостей.

Тип уроку: урок-дослідження

Література:

-         Велет духу - Іван Франко // Персона. - 2009. - № 2. - С. 13.

-         Горак Р. Цілком невідоме... / Роман Горак //  Дзвін. - 2007. - № 9. - С. 116 - 138.

-         Українська література / підручник для 10 класу

Обладнання: мультимедійна дошка, презентація, відеофрагменти, індивідуальні «картки-хмари» для накопичення вивченої інформації, тексти твору.

Міжпредметні зв’язки: всесвітня історія, художня культура.

Хід уроку:

І Організаційний момент

Учитель: Доброго ранку! Я рада вас вітати сьогодні на уроці. Але спочатку хочу запропонувати налаштуватися «на одну хвилю», установити зоровий контакт. Не знаю, як ви, а я, коли хочу спілкуватися з людиною і мені це цікаво, обов’язково дивлюся їй у вічі. Для мене це символ довіри. Тож якщо ви довіряєте мені, давайте поглянемо один на одного, а потім — на учителя. Це — запорука нашого успіху.

ІІ Мотивація навчальної діяльності учнів:

Учитель: Я не випадково заговорила про довіру. Адже тема нашого уроку, безперечно, цікава, але і досить складна, філософська і глибока, передбачає цілковиту довіру між нами. Ми з вами будемо шукати істину…

ІІІ Актуалізація опорних знань учнів:

Учитель: Скажіть, будь ласка, творчість якого письменника ви вивчали протягом останніх уроків? (Творчість І.Я.Франка) Так, добре, а зараз ви перед собою бачите індивідуальні картки, так звані «хмари». Чому хмари? Хто користується мережею Інтернет, створює блоги, знає, що на дискові Гугл є так зване «хмарне сховище», у народі – «хмара», де можна тримати безліч різноманітної інформації (документи, файли, презентації), якою можна скористатися у будь-який момент і в будь-якому місці, і навіть місті. Головне – наявність комп’ютера та мережі Інтернет. Отже, і ми створимо міні-копію «хмари», але на паперовому носії. Тож підпишіть свою картку, можна використати навіть «нік» чи псевдонім, адже тільки ви будете нею користуватися. А також запишіть творчість якого письменника вивчали на минулому уроці.

—   Добре, нам необхідні ґрунтовні знання саме з цієї теми, адже без них ми не зможемо з’ясувати усі питання, які ми поставимо сьогодні перед собою. Давайте згадаємо найцікавіші факти із життя Івана Яковича.

Фотовікторина (Слайд 1)

1.       Іван Якович говорив: «На дні моїх споминів і досі горить той маленький, але міцний вогонь. Це вогонь у … мого батька…» На фото ви бачите зображення-підказку, яка допоможе вам відповісти на запитання: «Де ж знаходився той вогонь, про який згадує Іван Франко, і що саме зображено на фото?» (Кузня у музеї-садибі І. Франка) (Слайд 2)

2. Де споруджено пам’ятник, який зображено на фото (висічену на камені фігуру робітника-каменяра). (Львів, Личаківське кладовище) (Слайд 3)

3.     На фото ви бачите журнал, у якому І.Франко надрукував свої перші вірші та підписався псевдонімом. Яким саме? І чи згадаєте ви скільки всього псевдонімів мав Франко, назвіть декілька. (Близько ста псевдонімів, зокрема, Джеджалик, Брут Хома, Мирон, Живий Кремінь, Марко). (Слайд 4)

4.     На здобуття якої премії був номінований і коли? (1916 рік, Нобелівська премія із літератури). (Слайд 5)

5.  Як вшановують пам’ять Великого Каменяра. Назвіть найдивовижніше вшанування. (На честь І.Я.Франка було названо астероїд 2428 Каменяр, окрім того його ім’ям названо багато вулиць у різних містах України, Росії, Казахстану, Канади; його ім’я носить Львівський університет, Київський драматичний театр, багато установ освіти та науки в Україні та за кордоном. (Слайд 6)

6.      На якій купюрі зображений І.Я.Франко? (20 гривень)  (Слайд 7)

7.    До написання якої поеми І.Я.Франка наштовхнув образ біблійного пророка, створеного Мікеланджело? (Поема «Мойсей») (Слайд 8)

8.     Яку російську поетесу українського походження до глибини душі вразила збірка «Зів’яле листя»? (Анну Ахматову) (Слайд 9)

9.  Чому Івана Франка називали «Академією в одній особі»? (Завдяки його неймовірній пам’яті та володінні 14 мовами). (Слайд 10)

10. Чому до збірки «Мій Ізмарагд» Іван Якович написав таку передмову: «Значна частина поміщених тут віршів — то діти страждання. Я писав їх у темній кімнаті, із зажмуреними, болючими очима»? (Тому що в цей період Іван Франко тяжко захворів і майже втратив зір). (Слайд 11)

(Запишіть кількість правильних відповідей, поділивши їх на два)

ІV Вивчення нового матеріалу:

Учитель: Дуже добре, я бачу, ви ґрунтовно підготувалися. Ці знання нам, безперечно, потрібні, адже тема нашого уроку звучить так: «Філософська і громадянська лірика І.Я.Франка. «Легенда про вічне життя». Драматизм людських стосунків, роздуми про безсмертя людини, взаємне кохання». (Слайд 12)

Запишіть, будь ласка, у зошити дату та тему уроку. А так, як ви уже дорослі, маєте певний багаж знань за плечима, прошу допомогти мені сформулювати мету нашого уроку, починаючи словами:

—   поглибити…

—   проаналізувати…

—   дослідити…

—   відчути… (Слайд 13)

Занотуйте відповіді у картки-хмари.

— Для досягнення якої мети нам необхідно задіяти наші знання, а для якої – наші почуття або відчуття?

—   Про які збірки Івана Яковича ви вже чули чи маєте певні знання?

(«З вершин і низин», «Зів’яле листя»…)

Учитель: Ми ж сьогодні більш детальніше познайомимося із ще однією збіркою «Мій Ізмарагд», у якій Іван Якович продовжив розробку громадянської лірики, але переважно із філософськими роздумами над проблемами добра і зла, сенсу людського життя. До неї увійшли найкращі зразки філософської та громадянської лірики, зокрема, притча філософського спрямування «Легенда про вічне життя». (Слайд 14)

—   Скажіть, будь ласка, а коли Франко тяжко хворів, переживав нещасливе кохання, підступи не лише ворогів, а навіть друзів, коли у нього були хвилини відчаю, як ви гадаєте, до якої книги він звертався,  Книги книг, яка надавала йому духовну підтримку? Так, до Біблії.

І, дійсно, саме в ній можна знайти ту духовну підтримку, яку часом не можна отримати у реальному житті. Біблія у всі часи служила джерелом мудрості і пізнання істини.

Багато письменників запозичувало із Святого Письма теми, ідеї, образи. Не винятком був І.Франко. Мотиви християнських заповідей простежуються у збірці «Мій Ізмарагд». А що означає слово «Ізмарагд»?

—   Так, спочатку нам здається, що це слово співзвучне із смарагд (рос. «ізумруд») — дорогоцінний камінь, який цінують дорожче за алмаз. Дійсно, цінність цієї збірка така ж висока, але насправді «Ізмарагди» — літературні збірники творів релігійно-дидактичного змісту, які склалися у 13-14 столітті в Київській Русі. Вони стосувалися норм церковного та морально-побутового життя.

—   Як ви гадаєте, чи є щось спільне між збірками «Зів’яле листя» та «Мій Ізмарагд»?

—   Звичайно, адже як і в збірці «Зів’яле листя», поет прагнув «оздоровити» хворе суспільство, хворе на жорстокість, лицемірство, брехню, зраду. Хотів зронити в душу читача «хоч краплю доброти, лагідності, людяності». То чи актуальна ця тема на сьогоднішній день? Безперечно. І ми з вами теж спробуємо сьогодні полікувати власні душі та допомогти зробити це іншим. І такими ліками для нас стане лірика І.Франка, зокрема «Легенда про вічне життя».

Із цієї хвилини у нас немає правильних і неправильних відповідей, є різні позиції, різні точки зору. Головне — уміло відстояти та обґрунтувати їх.

І перед розглядом «Легенди про вічне життя» звертаю вашу увагу на проблемне питання, яке міститься у ваших картках «Для чого живе людина, що для неї є найцінніше? Чи потрібне вічне життя?» (Слайд 15)

Відповідь на це питання ми і спробуємо дати до кінці нашої зустрічі. А як ви гадаєте, ми перші, хто ставить собі таке запитання? Звичайно, ні. Чи зможемо ми дати однозначну і точну відповідь на це запитання? Теж, ні. А чи не буде це невиконання мети уроку? Ні, адже ми все ж спробуємо «докопатися» до істини.

—   У свої «картки-хмари» запишіть, знання яких літературних понять чи термінів нам необхідні на уроці? (Притча, легенда, філософська, громадянська лірика, образ-символ)

Притча — повчальна алегорична оповідь, у якій хронологічно послідовне зображення подій і пригод у художньому творі підпорядковане моралізаційній частині твору. На відміну від багатозначності тлумачення байки, у притчі зосереджена певна дидактична ідея.

Легенда — усне народне оповідання про чудесну подію, що сприймається як достовірна. Легенди дуже близькі до переказів, відрізняються від них найбільше тим, що в основі їх — біблійні сюжети.

Робота в парах із текстом

(із створенням схеми у «хмарі»)

—   Зараз за допомогою ваших знань відновимо сюжет твору, простежуючи шлях чарівного горіха, зображуючи його у «хмарах».

—   Користуючись текстом, дайте відповіді на запитання: (Слайд 16)

1.     Який образ-символ використав Іван Якович у «Легенді про вічне життя»? (Чарівний золотистий горіх)

2.     Що він символізує? (Безсмертя, вічне життя, зерно — символ життя)

3.     А чому саме горіх, а не інший плід? (Треба докласти зусиль, щоб отримати смачне зерно)

—   Відтворимо шлях чарівного горіха. Спочатку ви самостійно працюєте в картках, далі — перевіряємо за слайдом.

—   Хто отримав і від кого цю чарівну річ? (Аскет від богині)

—   Хто такий аскет? (Людина, що добровільно відмовляється від усіх земних благ, живе скромно, стримано, вкрай обмежує свої життєві потреби).

—   Чим заслужив таку винагороду? (Молитвою і постом)

—   Що таке піст? (Відмова від скоромної (тваринної) їжі, обмеженість у життєвих потребах)

—   Кому передав аскет горіх і чому? Який його сенс життя?

(О.Македонському «нехай цар живе для добра міліонів»; аскет зрозумів «Чи вертати у світ де панує борба? Чи ось тут вічно жить? Се ж безумство хіба!» (Боротьба між добром і злом) Сенс життя: «Стати духовно вищим, наблизитися до Бога»)

— Хто такий О.Македонський? (Олександр Македонський — 19 цар Македонії. Був вихованцем Аристотеля. Геніальний полководець, видатний політик (356 р. до н.е. — 323 р. до н.е.)

(Перегляд відеофрагменту про Олександра Македонського)

—   Кому передає горіх О. Македонський? І чому не скористався ним сам? (Передає коханій Роксані. «З нею жить! Або радше ти сам умирай!» Сенс життя: кохання до Роксани.

—   Кому передає Роксана і чому чарівний горіх? (Роксана передає генералу Птолемею, бо відчуває до нього нерозділене кохання) «Краще він хай живе!» Сенс життя: кохана людина. Але до того ж ще й отруює того, хто її вірно кохає (О.Македонського)

—   До кого потрапляє горіх від генерала Птолемея? (До куртизанки, жінки «вільної поведінки») Сенс життя: війна, розваги, живе одним днем.

—   Кому приносить горіх куртизанка? (О.Македонському, який лежить на смертному одрі)

—   Що з ним зробив О.Македонський і чому? (Кинув у вогонь)

—   Ми бачимо коло замкнулося. Але чому Олександр Македонський не скористався чудодійним дарунком? Як ви зрозуміли його останні слова? («Вічно жить у борні, биться в сітях брехні… А життя — то борня, а любов — то брехня…) обґрунтуйте свою точку зору.

V Узагальнення та систематизація матеріалу:

Учитель: Повертаємося до проблемного питання. Так для чого живе людина, що для неї є найцінніше? Чи потрібне вічне життя? Чому ніхто не скористався чудодійним горіхом? (Життя ніщо без боротьби, кохання чи віри)

Метод «Займи позицію»

—   Чи хотіли б ви жити вічно? (Із обґрунтуванням)

Так                                                        Ні

«11- слів’я»

(Слайд 17)

(5 рядків — 11 слів (повнозначних і службових))

1)    Якість, прикметник.

2)    Про що пишу (прикметник + іменник).

3)    Тема розширюється (три слова).

4)    Про себе (4 слова).

5)    Результат, висновок (1 слово).

Життя

1)    Складне.

2)    Вічне життя.

3)    Жити потрібно гідно.

4)    Ціную кожну мить життя.

5)    Дар.

Твір за метафорою (робота в групах)

(6 характеристик)

1) Колір;

2) смак;

3) запах;

4) зовнішність;

5) звук;

6) якість переживання.

Життя — це яскраві події.

Життя — це гірке розчарування.

Життя — це аромат кохання.

Життя — це звуки оркестру.

Життя — це велика боротьба.

Учитель: А зараз я пропоную вам переглянути невеликий відеофрагмент. Переглядаючи його і слухаючи мене, спробуйте зробити висновок: яку користь для вас приніс урок, і чи знадобиться отриманий досвід у подальшому житті?

(Перегляд відеофрагменту та розповідь учителя) (Слайд 18)

Життя… Воно дивовижне: гірке і солодке, одноманітне і барвисте, часом сумне чи радісне, але дивовижне і цікаве. А найголовніше (що дуже шкода) дається один раз.

А для чого ми приходимо в цей світ? Знали б — виконували свій обов’язок ретельніше, а так… Живемо, мало що робимо, часто пливемо за течією і думаємо, що ми вічні.

Та, на жаль, немає в цьому світі нічого вічного, усе тлінне, мінливе і швидкоплинне. Та життя — це справді велике диво! І саме нам випало щастя жити на дивовижній Землі. Тому треба цінувати кожну його хвилину, радіти сонцю і ранковій росі, вічним зорям у нічному небі, кожній квіточці, пташині, що оспівує життя. А для чого ми прийшли? Що кожен із нас повинен зробити? Та цього, мабуть, ніхто з людей не відає точно. Відомо одне, що прийшли ми для добра, бо ми — люди. Ми повинні творити добро, вдосконалювати цей світ своїм розумом і чуйним серцем, адже у наших серцях є любов, жалість, людяність, співчуття, ласка, доброта, щирість, чуйність, благородство. Ці почуття допоможуть нам зробити цей світ кращим, щоб між людьми не було чвар, воєн, щоб ми жили в любові і злагоді.

VІ Підсумок уроку:

1.     Рефлексія

Учитель: Отже, підводячи підсумки, скажіть, будь ласка, чи досягли ми цілей уроку? Яких зокрема?

– А яка мета залишилася на рівні відчуттів? Чому?

– Чи можна сказати, що ми досягли бажаної мети уроку? Свою думку обґрунтуйте.

2.     Оцінювання

Учитель: А зараз, переглядаючи всі виконані вами завдання в технологічній карті-хмарі, зверніть увагу на виконання вами усіх завдань та виставте собі оцінку за урок.

–       Хто поставив собі оцінку високого рівня?

– А достатнього чи середнього?

3.     Домашнє завдання: (Слайд 19)

(диференційовано одне на вибір)

1. Використовуючи роздані QR-коди за допомогою програми сканування кодів, зайдіть за посиланням на заданий сайт та виконайте завдання, зазначивши автора, назву твору чи запишіть висловлювання письменника і про кого воно було сказане.

2. Зробити ідейно-художній аналіз «Легенди про вічне життя».

Тема: Духовне життя нації крізь призму нещасливого кохання в романі Ліни Костенко «Маруся Чурай». Центральні проблеми: митець і суспільство, індивідуальна свобода людини

Мета:

-            дослідити майстерність письменниці у змалюванні образів роману;

-            розкрити  неповторну індивідуальність, духовну силу і красу Марусі Чурай, що органічно зливається з образом України;

- розвивати спостережливість, творче мислення учнів, уміння узагальнювати матеріал, виділяти основне;

- виховувати почуття людської гідності, доброти, милосердя, справедливості в дусі поваги до минулого та гордості за свій народ, формувати національну самосвідомість старшокласників, утверджувати високі моральні цінності.

Тип уроку:  урок узагальнюючої роботі над образами художнього твору.

Форма проведення: урок-дослідження,  урок пошук істини.

Обладнання: портрет Марусі Чурай, калина, зображення калинового дерева, мультимедійна дошка, презентація до уроку, запис пісень легендарної піснярки, відеоверсія «Маруся Чурай»,  пісні «Чураївна», «Пісня про Марусю Чурай», «Ой не ходи, Грицю» у виконані Р.Кириченко, листки самооцінки, картки з тестами.

Епіграф: Ця дівчина не просто так, Маруся.

Це – голос наш.  Це – пісня. Це – душа.

Хід уроку:

І Організаційний момент

(Звучить пісня «Чураївна»)

Учитель: Доброго дня! Я, гадаю, ви вже зрозуміли, що на сьогоднішньому уроці ми продовжимо   розглядати незвичайну книгу – книгу життя історії, пісні,  кохання і зради, глибше ознайомимося з духовним життям нашої нації крізь призму нещасливого кохання у романі у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» та на образі Чураївни  розглянемо центральні проблеми твору. (Учні записують тему уроку).

ІІ Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми, очікуваних результатів.

Учитель: За багато віків про кохання написано вже стільки, що, здається, нічого нового вже й не скажеш. Та Ліна Костенко знаходить щоразу нові та нові слова, нові відтінки, щоб повніше передати це незбагненне почуття, яке з усього живого може відчути тільки людина.

         Народна мудрість говорить: «Доки живе пам’ять народу, доти живе сам народ». Поезія  Ліни Костенко застерігає нас від втрати своєї історичної пам’яті.  Особливо виразно ця думка звучить у її романі у віршах «Маруся Чурай». Образ Марусі зливається з образом України, що сигналізує через століття: пам’ятайте,  нащадки, свою славну історію, і лише тим будете сильні і знані у світі.  

Епіграфом нашого уроку я взяла слова «Ця дівчина не просто так, Маруся. Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа». Тож поміркуйте над питанням, чому Маруся Чурай – це голос  України, її душа?

Сьогодні на уроці, перекинувши місток від сучасного до минулого, ми простежимо, як жили в цьому світі герої історичного роману у віршах Ліни Костенко, хто з них, пройшовши через помилки, сумніви, вагання, не схибив, не зрадив собі, своєму народу, своєму великому призначенню – бути людиною! Але перед тим, як розпочати творчу співпрацю, мені б хотілося, щоб ви, виходячи з теми нашого уроку, визначили для себе очікувані результати нашої роботи за допомогою «Дерева очікувань», а наприкінці уроку підведемо підсумки, чи справдилися ваші сподівання.

На дошці ви бачите кущ калини. Чому саме калини? Не тільки тому, що це один із символів України, але й тому, що калина для Марусі — це своєрідний символ надії  

Чи хоч пучечок той калини

Мені на груди покладуть? –

готуючись до страти гірко спитала Маруся. А потім зауважила, що в її житті «вже ніякий цвіт не процвіте».  Саме тому і портрет Марусі Чурай ми сьогодні заквітчали калиною.  

Отже, кущ калини допоможе усім нам зрозуміти, що ви прагнете сьогодні почути, чого навчитися, досягти. На цьому кущі не так багато листочків, як і тих знань, умінь і навичок, якими ви вже володієте. Тож візьміть ті листочки, які лежать перед вами на столах, напишіть на них, чого очікуєте від сьогоднішнього уроку, і прикрасьте ними кущ калини.

IIІ Актуалізація опорних знань.

1) Підведення підсумків веб-квесту:

Учитель: На минулих уроках ми з вами проводили веб-квест на тему: «Творчість Ліни Костенко. Історичний роман у віршах «Маруся Чурай»». Кожна група отримала ряд завдань, які ви готували протягом двох тижнів. Тож прошу звітувати групи про виконану роботу.

І група: Ми працювали як фольклористи і отримали наступні завдання:

-         знайти в мережі Інтернет матеріал про Марусю Чурай та зробити власні висновки, хто ж ця дівчина — дівчина з легенди  чи конкретна історична особа, підтвердити фактами; дослідити, хто із письменників висвітлював цю тему у своїх творах;

-         проблемне питання: Як правильно виконувати пісню, що приписується Марусі Чурай «Засвистали козаченьки» чи «Засвіт встали козаченьки»; (виступ групи)

ІІ група: Ми, як історики, готували такі завдання:

-         визначити жанр твору, знайти його визначення в електронному тлумачному словнику, визначити сюжетні лінії та проблеми, які піднімаються у творі;

-         проблемне питання: Чи можна назвати роман у віршах Ліни Костенко історичним чи, можливо, це літературна містифікація?

ІІІ група:

-         Чому Ліна Костенко обрала своєю героїнею Марусю, а не когось з героїв національно-визвольної війни 1648-1654 рр.?

-         Назвіть героїв твору Л.Костенко “Маруся Чурай”, яких можна вважати людьми, запорожцями, сформулюйте їхнє життєве кредо, визначте характерні риси, а також тих, яких можна назвати «людцями»; заповніть порівняльну таблицю в електронному вигляді.

ІV група:

-         укажіть, у чому полягає трагізм долі закоханих Марусі та Грицька; порівняйте їх зі схожими персонажами творів української літератури;

-         знайти в мережі Інтернет якомога більше пісень, які приписувалися відомій піснетворці; одну з них записати у форматі МР 3.

ІV Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

Учитель: Перед тим, як перегорнути сторінки роману у віршах «Маруся Чурай» Ліни Костенко, переглянемо відеоролик «Маруся Чурай».

(перегляд відеоролику)

Давайте на основі знань, які ви отримали на попередніх уроках, зробимо певні висновки:

— Що таке духовність?

Учень. Духовність – це те, чого бракує і сьогодні нашій нації. На мою думку, це внутрішній світ людини, це здатність до творення духовного світу, до самовдосконалення.

Учень. (читає визначення із тлумачного словника) Духовність – це мораль, внутрішність, душевність.

Учитель. Сьогодні Україна переживає період активного самопізнання (самоочищення), заново відкриває свою історію культуру, відроджує свої звичаї, обряди, мову, шукає в них відповіді на актуальні питання сучасності. І саме роман у віршах «Маруся Чурай» і є тим невичерпним джерелом, що відображає не тільки історичний процес 17 ст. на теренах України, а й пробуджує національну пам’ять, яку вбивали століттями. Ознайомившись із твором, як би ви охарактеризували роман у віршах «Маруся Чурай», хто є головним персонажем твору?

Учень. Це енциклопедія життя українського народу середини 17ст., світ вічних мотивів духовного життя народу з усіма його світлими і сумними сторінками. Вихопивши один маленький острівець – драму окремої особистості, трагічну історію нещасливого кохання, поетеса показала трагедію цілого народу, висвітлила болі і сучасного покоління, його страх перед майбутнім.

Учень. Роман «Маруся Чурай» Л.Костенко – це дзеркало тієї конкретної історичної дійсності, а саме доби 17ст.. На мою думку, головний герой роману — це Вітчизна, рідна земля. Чому? Бо саме любов’ю до неї пронизаний увесь твір.

Вогненна зірка в небі пролітала,

Сичі кричали, вісники біди.

На сто думок замислена Полтава

Вербові віти хилить до води…

 (зачитується цитата з роману)

Буває часто сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, 

Оці степи, це небо, ті ліси,

Усе так чисто, гарно, незрадливо,

    Усе моє — дороги, явори,     

    Усе моє, все зветься  — Україна.

Учитель: Так, ми не можемо не зважити на те, що головним персонажем у творі постає все-таки українська земля, Україна.

— Нехай кожен із вас для себе дасть відповідь: чи достойні ми з вами сьогодні нашого минулого, тієї славної сторінки в історії народу?

Евристична бесіда

Учитель: Перегорнемо ж разом сторінки історії нашого народу.  Давайте згадаємо розділи роману та їх назви.  І розділ «Якби знайшлась неопалима книга».

Що розкриває нам сцена суду? (Що ж це виходить? Зрадити в житті державу — злочин, а людину можна?!»)

Учень: У сцені суду виявляється ставлення інших героїв до дівчини. Для одних вона – гордість, душа народу, а для інших – убивця. Сама Маруся мовчить, болісно переживає драму зрадженого серця, не говорить про те, що Гриць сам випив настій зілля, який вона готувала для себе.

Учитель. Що відбувається в другому розділі роману? ІІ розділ «Полтавський полк виходить на зорі …» Чому мовчить Полтава? (зачитуються рядки учнями від слів: «Годуйте коней, неблизька дорога …») («Мовчить Полтава, наче приголомшена. Перехотілось людям говорить.»

Учитель: Слідкуємо далі за подіями в романі. ІІІ розділ «Сповідь».

-         Чому саме таку назву має розділ?

-         Про що чи про кого згадує Маруся, сидячи у в’язниці?

Учитель. Дівчина шукає відповіді на болючі питання: чому Гриць покинув її? Чому пішов свататись до Галі? Виявляється, дві системи цінностей формували душу Гриця. Чому він виродився духовно? Яка система доводить його до життя на «дві душі»? І до чого це приводить?

Учень. Кохання Марусі і Гриця отруєне страшною зрадою. Пекуче прозріння болить Марусі нестерпно. «Нерівня душ — це гірше ніж, майна!» - звучить у творі. Дівчині болить Гриця невірність, роздвоєність, власна помилка.

Тож річ не в тім, -  женився, не женився,

Прийшов, пішов, забув чи не забув,

А в тому річ, коли ж він так змінився,

Чи може він такий і з роду був?

Тож нехай оживуть зараз сторінки роману, хай заговорять до нас його герої (інсценізація уривку із ІІІ розділу «Сповідь»).

Учитель: Як називається ІV розділ? Чому саме? («Гінець до гетьмана»)

Запитання: Чому Івану найтяжче, ніж кому іншому?

Учитель. Кого ж дійсно могла б впустити в своє серце Маруся Чурай і бути щасливою?

Учень. Івана Іскру

Учитель. Як ви розумієте слова Івана Іскри:

Ми з нею рідні. Ми одного кореня.

Мабуть,  один лелека нас приніс?

Учень. Стосунки Марусі і Івана — це одні з найпрекрасніших сторінок не тільки роману, а  й усієї української літератури. Івану, як і Марусі, світить батькова зоря. Взаємини Івана і Марусі — це своєрідний виразник великого кохання двох рівноправних людей, двох високих і чистих душ. Любов Івана до Марусі немов би відтінює любов Гриця, допомагає зрозуміти її недостатню глибинність. І в одну з хвилин Маруся дійшла до думки про нерівність душ своєї і Гриця. Іван же був їй рівнею, бо, як ніхто інший, цінував винятковість її душі. І, якщо Маруся піднімала до себе і ошляхетнювала Гриця, то з Іваном була зовсім інша ситуація – їй самій багато в чому треба було підніматись до Івана, Іван і Маруся – духовно близькі, але доля судила їм нерозділену любов, і остання зустріч з Іваном викликала у Марусі велику тугу – вона відчула в ньому по-справжньому близьку людину.

Учень.

І я, котрій вже все байдуже,

Уже нічім я сльози не проллю.

Прощай, Іване, найвірніший друже,

Шляхетна іскра вічного вогню!

 Вічний вогонь — це любов, а сам Іван – це шляхетна іскра цього вогню. Тільки хвороба і смерть Марусі зупинили цей процес – процес народження в ній нової, по-справжньому великої і щасливої любові. (Зачитується в класі останній монолог Марусі  починаючи словами… Звучить пісня «Засвистали козаченьки»)

Учитель. Чому Маруся не може пробачити зради?

Учень. Бо будучи чуйною душею, вона  душею зрозуміла, що до неї повернувся інший Гриць, а не той давній, якого вона любила!

Він говорив і, відбувалось диво,

Він зразу якось так перетворив,

Так говорив беззахисно й правдиво,-

Неначе він про подвиг говорив.

Горда Чураївна не хоче заплямувати своє велике кохання, вірніше пам’ять про нього. Вона зрозуміла, що їхні душі різної глибини («Це ж цілий вік стоятиме між нами. А з чого ж, Грицю, пісню  складу?»)

Учитель. Життя – це не чернетка, у якій можна закреслити помилки, вирвати аркуш. У житті не може бути так, що одного, разу зрадивши людині, коханій, країні, а завтра ти знову станеш порядною людиною і будеш робити тільки добро. Отруївши кохання  Марусі підступною зрадою, Гриць, сам того не помічаючи, став на слизьку і холодну стежку підлості (учні згадують образ Лукаша із драми – феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки і роблять висновок, що Гриць і Лукаш мали багатий життєвий потенціал, але власноруч його знищили)

 І от, нарешті, сумний V розділ «Страта». Як ви думаєте: боїться Маруся страти чи ні? Чому?

Учень. Маруся сама вершить свій власний суд – суд сумління (зачитується уривок і з розділу «Страта», починаючи словами: «Вона ішла …»

 (Бесіда)

1.    Чому Марусю не стратили? Чи справедливо вчинив Іскра?

2.    Що ним керувало: любов чи справедливість?

3.    Юрба, яка зібралася на майдані, як реагувала на події?

4.    Яке ж моральне обличчя нації тієї епохи постає перед нами?

(Учні дають відповіді, користуючись текстом)

Прийом «Точка зору»

- Марусю Чурай за вбивство Гриця хотіли повісити. Уявіть собі, що Іван Іскра не встиг привезти універсалу з помилуванням від Хмельницького і Чураївну стратили. Чи справедливою була би кара?

- Сьогодні у світі точиться гостра суперечка між політиками, лідерами різних держав (християнських, мусульманських) щодо смертної кари, як міри покарання. Як в Україні вирішувалося це питання? Чи є у нас така міра покарання? 

4) Проблемне питання «Чи потрібно скасувати смертну кару як міру покарання у всьому світі? («За», «Проти», «Утримався»), аргументуйте свою думку, проілюструйте прикладами із історії, життя.

Орієнтовні відповіді:

«Проти»

Вбивство – це смертний гріх. Так навчає нас Біблія. Бог дав життя, отже людина не має права його відбирати. Суддя, виносячи вердикт «смертна кара», сам, уподібнюючись злочинцеві, стає вбивцею (…світ вже так замішаний на злі, що як платити злочином за злочин, то як же й жити, люди, на землі?».

Кримінальне право, на мою думку, не таке вже й досконале, щоб уникнути помилок. Більшість положень виписані нечітко («зрадити в житті державу – злочин, а людину – можна?!»). Крім того, розслідування проводять люди. Де гарантія того, що емоції не візьмуть верх над розумом? Маруся Чурай – яскравий приклад цього.

Смертну кару в багатьох країнах замінили довічним ув’язненням. В’язні працюють, приносять користь, не отримуючи за це платні. А якщо мала місце судова помилка, то апеляційний суд зможе виправдати таку людину і повернути її до нормального життя.

Одним із принципів демократичної держави є твердження, що людське життя – найвища цінність. То яка може бути мова про смертну кару?

Коли злочинця ув’язнюють, то він має час покаятися, переосмислити свої ганебні вчинки. А чи виконує виховну функцію смерть для страчених? Їм шансу виправитися не дають, смерть їх нічому не навчає («Три дні дали на розмисли мені. А нащо вже тим смертникам три дні?»).

«За»

Я прихильник старозавітнього твердження «око за око, зуб за зуб». Вбивць потрібно вбивати.

У нашій корумпованій державі вбивці, яких довічно ув’язнили, спокійно можуть вийти на волю, підкупивши відповідних людей. Отже, їх потрібно якнайшвидше страчувати.)

А тепер питання до тих, які «утрималися». На яку точку зору ви пристаєте? Чи зумів вас хтось переконати?

Учитель. Яку назву має VІ розділ? Чому в шостому розділі «Проща» письменниця вводить образ мандрівного дяка?

Учень. Мандрівний дяк – це борець за Україну, за правду, він ненавидить компроміси у сфері духовності, пристосовництво, таврує сучасних поетів, які складають віршики. Ліна Костенко осучаснює минуле, розглядає його як місток у майбутнє.

Учениця. Маруся зрозуміла, що її особисте горе ніщо в порівнянні із всенародною трагедією. Шлях на прощу стане другим прозрінням Марусі, усвідомленням своєї причетності до долі народу. Мандри з дяком показали дівчині горе розтерзаної України і в минулому, і в сучасному. Маруся розуміє, що «комусь на світі гірше, ніж тобі». Вразлива і чуйна душа дівчини ніби вдруге народжується, оживає від дотику до страждань співвітчизників. Так роман нагадує нам історію не однієї Марусі, а багатьох людських доль, що і сприймається нами як життя цілої нації, цілого народу. Я думаю, що в цьому саме це і є новаторство Л. Костенко.

Учитель. Яку назву мають розділи VІІ- ІX?» («Дідова балка», «Облога Полтави», «Весна, і смерть, і світле воскресіння».)

-         Про що ми дізнаємося із цих розділів?

-         Як складається доля Марусі?

-         Чому саме так вийшло?

 От і пройшли ми тернистими дорогами разом із своїми героями роману. Пройшли через сумніви і вагання, кохання і зраду. Хто ж з героїв роману не схибив, не зрадив ні собі, ні своєму народові, ні своєму високому призначенню — бути людиною? (Учні називають імена героїв роману)

 Пройде  кілька місяців,  і ви станете на стежку дорослого і самостійного життя. Що ж  понесемо ми сьогодні з нашого уроку для себе у нелегку, часом жорстоку, дорогу життя?

(Учні роблять висновки, що життя треба прожити гідно, не згинаючись під його тягарем, а в разі необхідності закликати на допомогу небачені свої резерви стійкості і сили і т.д.)

Учитель. Які погляди на любов і сім’ю  імпонують вам особисто після детального розгляду образів роману?

Учень. Мені подобається, що Маруся мріяла побудувати сім’ю на любові, взаємопорозумінні, довірі і повазі одне до одного. «Мене потрібно любити», — говорила вона.

Учень. Мені подобається, що Маруся навчилася у батьків великої любові. Вона хоче бути схожою на батька та матір. «Я колись, як виросту, і в мене буде отака любов», — мріяла Маруся.

Учень. Мені подобається в Марусі те, що, дізнавшись про зраду, вона зберегла у собі особистість, внутрішню стійкість і чистоту. Адже, навіть у людей, що проводжали її до шибениці, вона викликав захоплення:

Злочинниця - а так би й зняв шапку.

На смерть іде – а та би й поклонивсь.

Учитель. (Звертаюсь до проблемного питання, ставлячи запитання до класу). То чому ж для України Маруся «не  просто так Маруся, а це голос, це пісня, це душа»?

Учні. (висловлюють свої власні судження), наприклад:

-    Маруся - голос України, тому що вона бачить своє місце в житті народу, складає для нього пісні.

-        Маруся не може вмерти, бо вона піднімала дух воїнів своїми піснями.

-       Вона увічнювала героїчну боротьбу за визволення.

-     Маруся знайшла своє місце в житті нації, вона реагує на криваві події, що принесли горе на рідну землю, її пісні піднімали духовне життя нації.

Учитель. Маруся не брала прямої участі у війні, але чи залишилася б вона скільки поколінь в пам’яті народній, якби вона стояла осторонь життя народу  та  його боротьби за волю?

Учитель. Хто з героїв роману ближчий вам за духом: Маруся, Гриць, Іван? Поясніть, чому.

 Турбуючись про духовне життя нації, ми не маємо права забувати свою історію, треба відновити свою історичну пам’ять і зберегти її, утримати зв’язок поколінь. Завжди пам’ятати: хто ми є, чиїх батьків чиї діти. Тільки тоді ми зможемо мати сильну українську державу, жити красиво і багато гордитись, що ми українці. У нашій свідомості образ Марусі органічно зливається з образом України. Маруся увібрала в собі кращі риси нашого народу (називаються риси характеру Марусі, підтверджені цитатами).

V Узагальнення та систематизація знань:

1) Асоціативні завдання

-Із якою порою року у вас асоціюється образ Марусі Чурай?

Учень: На мою думку, Маруся Чурай – це весна, тому що її пісні піднімають дух людей, кличуть їх на подвиги. Відроджують, так як і ця пора року, заховані десь у глибинах душі їхні найкращі пориви, риси характеру).

- Якими кольорами ви передали би стан душі Марусі в різні періоди життя: в дитинстві, перед стратою, після помилування, після прощі? 

У дитинстві – рожевим, тому що батьки Марусі, хоч і були бідними, зуміли зробити життя дівчинки щасливим; перед стратою – сірим, після смерті Гриця їй було байдуже все, що відбувалося навкруги; після помилування – чорним, «найгірша кара звалася життям»; після прощі – блідо-жовтим, тому що Маруся очистилася духовно, виконала слова Біблії «І прости нам гріхи наші, як і ми прощаєм винуватцям нашим». Є надія, що вона зможе жити і продовжувати піднімати лицарський дух українців своїми новими піснями».

2) Скласти сенкан до образу Марусі Чурай.

(Учні згадують, що таке сенкан, як він пишеться)

Правила написання сенкану:

Сенкан – п’ятирядковий неримований вірш, який складається за схемою:

1 рядок -  слово – тема ( іменник);

2 рядок – 2 прикметники (означення теми);

3 рядок – 3 дієслова (активність, дієвість, пов’язана з темою);

4 рядок – фраза з 4 слів (трактування теми або ставлення до неї);

5 рядок – слово – висновок (іменник, синонім (або висновок) до теми).

1.     Маруся.

2.     Талановита, вірна.

3.     Любить, чекає, сподівається.

4.     Маруся Чурай — це пісенна душа українського народу.

5.     Піснетворка.

VІ Підсумок уроку

Отже, роман «Маруся Чурай» сприймається як дуже сучасний, бо примушує нас ще раз замислитись, якою повинна бути людина. Сьогодні ми вчимось жити на уроці, завтра вашим учителем стане саме життя, іноді важке, нестерпне. Ліна Костенко постійно нас переконує: внутрішні можливості людини безмежні, не забувайте про це і завжди боріться за людину в собі, за незаплямоване сумління. Роман «Маруся Чурай» вводить нас у духовний світ наших предків, розкриває забуті сторінки історії, на достойних взірцях вчить громадянської мужності, пробуджує почуття власної гідності причетності до великої історії великого народу. Бажаю вам мати крила і літати, як Маруся Чурай, а не ходити по землі, як Гриць Бобренко.

(Вірш «Крила» Ліни Костенко у виконанні Богдана Ступки (відеозапис)).

1.     Оцінювання.

Листок самооцінки

За відповідь на кожне запитання учень ставить собі від 0 до 2 балів.

1.     Ви брали активну участь у роботі?

2.     Ви вносили вдалі пропозиції, які врахувала група?

3.  Ви надавали підтримку іншим членам групи, заохочували їх до роботи?

4.     Ви висунули цілком  нову ідею, що сподобалась іншим?

5.     Ви вдало  узагальнювали  думки інших і просували роботу групи вперед?

6.     Ви  доповідали класу про результати  групової роботи?

2.     Висновки (звучить мелодія пісні  «Ой не ходи, Грицю…»)

Учитель. Минуть роки і роки… іще появляться на поетичному небосхилі Полтавщини нові таланти, нові Чураївни… але завжди на Полтавщині буде куточок, куди ніколи не заросте стежка – це Марусина криниця, де ростуть могутні дерева, що їх рідко знайдеш у звичайному лісі. Щовесни прокидаються вони до життя, вкриваючись ніжною зеленню… Тож не буде безіменною і забутою українська співачка Маруся Чурай. Навесні, 2006 року в місті Полтаві біля театру ім. Гоголя, був урочисто відкритий пам’ятник Марусі  Чурай. Ініціатором спорудження пам’ятника виступив  Анатолій Кукоба, автор пам’ятника Анатолій Чернощоков, а скульптор Андрій Споришев. Вилитий із бетону і окутий міддю, він споруджений на кошти громадських організацій, полтавчан, шанувальників пісні.

3.     Домашнє завдання (диференційовано):

-         Вивчити уривок із роману «Маруся Чурай» (на вибір).

-         Кожній групі створити презентацію як захист своєї теми та проблемного питання.

-         Уявіть, що ви письменник і творите роман про Чураївну. Зробіть Марусю щасливою! Які сюжетні лінії (історія, кохання, піснетворство) ви зміните для цього?

-         Виконання тестових завдань або на встановлення відповідності (за бажанням).

Учитель. Чи справдилися ваші очікування від уроку? Чи отримали ви якусь нову інформацію? Якщо  — ні, то зніміть ваш листочок із калини, якщо дізналися щось нове — прикріпіть ще й кетяги, записавши на них нову інформацію.

   Тож нехай наш сьогоднішній діалог запалить у ваших душах любов до рідної землі, до отчого дому. Маруся живе серед нас, пісня її продовжує жити! (звучить пісня «Пісня про Марусю Чурай» у виконанні Раїси Кириченко) І хай разом з цією піснею живе в нашій пам’яті і ім’я нашого славного солов’я України Раїси Кириченко, ще однієї Чураївни, що промовляє до нас воістино святії слова:

Нема її могили, земля над нею рівна,

А значить, не вмирала Маруся Чураївна …  

Додаток 1  

            Тести

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1.     Хто з героїв роману

             «…народився під такою зіркою,

               що щось в душі двоїлося йому»?

а) Гриць Бобренко;

б) Лесько Черкес;

в) Семен Горбань;

г) Іван Іскра;

2.     Як урятували Марусю від страти?

а) народ вступився за авторку пісень;

б) Іван Іскра переконав суддів у її невинності;

в) Іван Іскра привіз указ про помилування;

г) посланець привіз указ, підписаний Б.Хмельницьким;

3.     За який злочин судять Марусю Чурай?

а) за те, що отруїла коханого за зраду;

б) за те, що отруїла свою суперницю;

в) дівчину звинуватили в чаклунстві;

г) за те, що вона зрадила Батьківщину;

4.     Хто з героїв роману

«…підняв козацтво за свободу,

універсалом обіслав полки»?

а) Мартин Пушкар;

б) Богдан Хмельницький;

в) Яків Остряниця;

г) Іван Іскра;

5.     Який період зображено в романі?

а) епоха гетьмана Івана Мазепи;

б) друга половина XVI століття;

в) епоха Богдана Хмельницького;

г) перша половина XVIII століття;

6.     Кому довіряє Маруся свою таємницю?

а) вітру;

б) сонцю;

в) Івану Іскрі;

г) суддям;

 

Завдання з вибором кількох правильних відповідей

7.     Які проблеми порушено в романі?

а) патріотизму;

б) землі;

в) кохання і зради;

г) екології;

8.     Твір «Маруся Чурай» має:

а) історичну основу;

б) фольклорну основу;

в) фантастичну основу;

г) реальну основу;

Завдання на встановлення відповідності

9.     Розставте послідовно розділи роману «Маруся Чурай»:
а) «Страта»                                                                     

1.
2.
3.
4.
5.

     б) «Полтавський полк виходить на зорі»;
     в) «Гінець до гетьмана»;
     г) «Якби знайшлася неопалима книга…»;
     ґ) «Сповідь»

Завдання з розгорнутою відповіддю

10.            Який із розділів роману несе в собі ідейне навантаження твору?

11.            Хто з героїв роману «Маруся Чурай» сказав слова?
              Про наші битви – на папері голо.
              Лише в піснях вогонь отой пашить.
              Таку співачку покарать на горло,  –
              Та це ж не що, а пісню задушить.

Відповіді:

1.    А

2.    В

3.    А

4.    Б

5.    В

6.    Б

7.    А, В

8.    А, Б

9.     1 – Г

 2 – Б

 3 – Ґ

 4 – В

 5 – А

10.                        «Проща»

11.                        Б. Хмельницький

Тестові завдання

1. Яку пісню мала на увазі Маруся, коли благала: «Дівчаточка, дівчатонька, дівчата! Цю не співайте, я ж іще жива»: 

а) «Зелененький барвіночку»;

б) «Не плач, не журися…»;

в) «Ой не ходи, Грицю…»;

г) «Грицю, Грицю, до роботи…».

 2. Жанр твору "Маруся Чурай":

а) автобіографічний роман;

б) соціально-побутовий роман у віршах;

в) соціально-історична поема;

г) історичний роман у віршах.

 3. Хто й кому сказав: "Якби мені ти стала за дружину, яка б то радість увійшла в мій дім!":

а) Гриць - Галі; 

б) Іван Іскра - Марусі;

в) Гордій Чурай - матері Марусі;

г) Гриць - Марусі.

 4. Про кого йдеться: «Він народився під такою зіркою, що щось в душі двоїлося йому":

а) про Гриця;

б) про Івана Іскру;

в) про Горбаня;

г) про Капканчика.

 

5. «Що нам було потрібно на війні? Шаблі, знамена і її пісні». Так говорив про Марусю:

а) Гриць;

б) Шибилист;

в) Пушкар;

г) Іван Іскра. 

6. "Таку співачку покарать на горло, - та це ж не що, а пісню задушить!" - сказано:

а) у судовому вироку;

б) в універсалі Богдана Хмельницького;

в) Іваном Іскрою;

г) Мартином Пушкарем. 

7. У якому місті відбуваються події, описані в романі "Маруся Чурай":

а) Чернігів;

б) Галич;

в) Лубни;

г) Полтава.

 

8. Що спричинило слова Марусі: «Аякже, смерть усе-таки це празник, який буває тільки раз в житті»:

а) життєва втома;

б) згадка про обряд поховання ;

в) одяг, який передала мати;

г) смерть Гриця.

 9. Яка хвороба підточувала здоров’я Чураївни:

а) сухоти;

б) виразка;

в) мігрень;

г) депресія.

 10. Яку нагороду отримала Ліна Костенко за твір «Маруся Чурай»:

а) Нобелівську премію;

б) Міжнародну премію ім. Ф. Петрарки;

в) Державну премію УРСР ім. Т.Г. Шевченка;  г) орден княгині Ольги 

11. Визначте художній засіб, використаний автором в уривку «Щодня ту ніч, як смерть, перепливаю. Життя, як промінь сонячний, ловлю»:

а) порівняння; 

б) метафора;

в) анафора;

г) гіпербола.

 

12. Яким віршовим розміром написано ці рядки: «Моє життя – руйновище любові, /де вже ніякий цвіт не проросте»:

а) хорей;

б) дактиль;

в) анапест;

г) ямб.

 Відповіді на тестові завдання: 1- в, 2 – г, 3 – б, 4 – а, 5 – г, 6 – б, 7 – г, 8 – в, 9 – а, 10 – в, 11 – а, 12 – г. 

Конспект уроку позакласного читання